Імпелерні насоси

Обладнання застосовують у лакофарбовому виробництві, у косметичній та харчовій промисловості. Завдяки нетоксичним лопатям і моноблочному виконанню, даний вид обладнання є одним з найбільш затребуваних. І перед тим, як купити насос , необхідно докладно ознайомитися з принципом роботи та його конструкцією.

Конструкція та принцип роботи імпеллерних насосів

Корпус виконаний із високолегованої сталі. Внутрішні стіни піддаються високоточній обробці, що дозволяє отримати надійну якість, забезпечивши тривалий термін служби пристрою. Ідеальне поєднання поверхонь, зварювання в середовищі захисних газів та дотримання технології забезпечує найвищий рівень гігієни.

На валу встановлена крильчатка з лопатями. Під час обертального руху гнучка пластина затягує рідину, яка потрапляє у магістраль та просувається за рахунок утвореного вакууму. Це технічне рішення забезпечує самоусмоктування з глибини до 6 метрів, а особливістю конструкції став реверсивний режим, що підтримує високу точність дозування.

Які матеріали використовують для виготовлення насосів?

Корпус виготовляється з:

• бронзи. У класичному варіанті використовують сплав олова з мілиною. У деяких випадках для полегшення конструкції застосовую алюмінієву бронзу.
• Латунь. До основного компоненту міді як легуючі елементи додають цинк і олово. Останній елемент дозволяє підвищити жорсткість. Кожен виробник при підборі сплаву намагається забезпечити якісне полірування з гарною стійкістю до задирок.
• Нержавіючі сталі. Насоси з такого матеріалу виготовляються переважно для застосування в харчовій промисловості. Як правило, це немагнітні хромонікелеві метали марок AISI316 або AISI304.

Для виготовлення імпеллерів використовують різні еластомери:

• Натуральний каучук NR. За рахунок додавання сірки в процесі вулканізації виходить напівтвердий матеріал з гарною опірністю до стирання. Допускається армування капроновими нитками. Ідеальний варіант для водяних розчинів. Відрізняється максимальною стійкістю до стирання.
• Каучук хлоропреновий CR. Вулканізація з додаванням хлору дозволяє забезпечити відмінний баланс між механічною та хімічною стійкістю. Хоча виходить матеріал з пористою структурою, але має високу міцність на розрив. Нейтральний до кислот та лугів. Здатний гарантовано зберігати фізичні характеристики при експлуатації діапазоні температур -55…+900С.
• Етилен-пропіленовий каучук EPDN. Ідеальний насос для перекачування рідин із підвищеною агресивністю. Матеріал характеризується високою стійкістю до впливу кислот та лугів, а також до підвищених температур.
• Бутадієн-нітрильний каучук NBR. Такі імпелери використовують для перекачування жирних продуктів, включаючи масла. Відрізняється гарною гідрофобністю.
• Силікон. Найкращий варіант для застосування "транспортування" рідин з підвищеними температурами. Характеризується середнім ступенем стійкості до дії хімічних речовин.

Сфери застосування імпеллерних насосів

Імпелерні насоси широко застосовуються у багатьох виробничих галузях завдяки можливо забезпечити ефективне перекачування в'язких рідин з твердими включеннями. Високі параметри, що самоусмоктують, дозволяють використовувати дані агрегати при відкачуванні води з затоплених басейнів, колодязів, підвалів.

Плюси та мінуси використання імпеллерних насосів

До переваг таких механізмів можна віднести:

• можливість забезпечити ефективне транспортування в'язких рідин (гелів, густих паст), що містять тверді частинки;
• простоту і компактність конструкції, в результаті таких агрегатів низька ціна в порівнянні з іншими аналогами, що володіють ідентичними параметрами;
• здатність самовсмоктування рідини з глибини до 5 метрів без попередньої її заливання;
• можливість застосовувати як дозатор;
• високу ремонтопридатність;
• легкість обслуговування;
• надійність та довговічність функціонування.
• можливість швидкого перемикання у реверсний режим;

До недоліків фахівці відносять:

Не допускається тривала експлуатація агрегату у холостому режимі. Так як без проходження рідини через робочу камеру не відбувається змащування та охолодження імпелера. Як наслідок, на лопатях з'являються тріщини.

З урахуванням застосування матеріалу для виготовлення ламелей існують обмеження по хімічному складу і температурному режиму рідини, що перекачується.